Перелік документів, що потрібно подати для участі у конкурсі

• Заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до закону україни «про захист персональних даних»;Конкурсній комісії для проведення добору на вакантну посаду педагогічного працівника комунальної установи

  ---

Голові конкурсної комісії
на заміщення вакантних посад 
педагогічних працівників
КУ "Центр  професійного розвитку
педагогічних працівників
Вінницької міської ради"
Яценко О.В.
______________________________
(прізвище, ім’я та по батькові в род .в.)
за місцем проживання
______________________________
(місце проживання/реєстрації)
______________________________
(контактний телефон)
______________________________
(контактний е-mail)

заява.

Прошу допустити мене до участі в конкурсному доборі на посаду педагогічного працівника комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Вінницької міської ради».
Даю згоду на обробку персональних даних, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI.
Ознайомлена(ний) із визначеними обмеженнями, установленими Законом України «Про запобігання корупції», та вимогою статті  Закону України «Про освіту» щодо особистої відповідальності за достовірність інформації у документах, доданих до цієї заяви.
До заяви додаю наступні документи:

• автобіоrрафія ,
• копія паспорта громадянина україни,
• копія диплома,
• копія трудовоі книжки,
• довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду,
• мотиваційний лист,
• заяву про присутність близьких родичів у складі конкурсної комісї

                                                               (підпис) (прізвище та ініціали)

• автобіоrрафію та/або резюме (за вибором учасника конкурсу);
• копію паспорта громадянина україни;
• копію документа про вищу освіту (з додатком, що е його невід' емною частиною) не нижче освітнього ступеня магістра (спеціаліста);
• копію трудовоі книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної (науково-педагогічної) роботи не менше п'яти років на день їх подання;
• довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;
• мотиваційний лист, складений у довільній формі;
• заяву про присутність близьких родичів у складі конкурсної комісї

Примірний перелік питань для перевірки знання законодавства у сфері освіти

1. На яких засадах в Україні здійснюється державна влада?

   • Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. (Стаття 6. Коституція України)
2. Що таке подарунок відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»?

   • Подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової. (Стаття 1. Загальні положення Закону України про корупцію)
3. Що таке корупція у розумінні Закону України «Про запобігання корупції»?

   • Корупція - використання особою, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей. (Стаття 1. Загальні положення Закону України про корупцію)
4. Які види відповідальності передбачені за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень?

   • За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. (Стаття 65 Закону України про корупцію)
5. Що таке реальний конфлікт інтересів?

   • Конфлікт інтересів — ситуація, що характеризується суперечністю між особистим інтересом особи та її формальними обов'язками, що впливає на об'єктивність або неупередженість її поведінки. (Wikipedia)
6. Коли, за загальним правилом, розпорядник інформації має надати відповідь на запит щодо отримання публічної інформації?

   • Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
     Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
     У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
7. У який термін розглядаються звернення, які не потребують додаткового вивчення?

   • Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
     На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
     Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
8. Що розуміється під «зверненнями громадян»?

   • Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
     Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
     Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
     Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб. (Стаття 3 Загальны положення Закону Украіни про звернення громадян)
9. Що таке конфіденційна інформація відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»?

   • Конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. (Стаття 7 Закону України Про доступ до публічної інформації)
10. На яких засадах працює Нова українська школа відповідно до Концепції?

    • Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
    • Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
    • Наскрізний процес виховання, який формує цінності. 
    • Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
    • Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. 
    • Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм. 
    • Нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентностей для життя.
    • Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
    • Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.
11. Кому належить центральне місце в системі освіти (на думку авторів Концепції)?

    • Центральне місце у системі освіти належить середній школі. На відміну від університету, в школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та професійні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя. (МОН "Проект концепції НУШ")
12. Зі скількох ключових компетентностей складається формула Нової школи?

    1. спілкування державною і рідною (у разі відмінності) мовами;
    2. спілкування іноземними мовами; 
    3. математична грамотність; 
    4. компетентності в природничих науках і технологіях; 
    5. інформаційно-цифрова компетентність; 
    6. уміння вчитися впродовж життя; 
    7. соціальні та громадянські компетентності;
    8. підприємливість;
    9. загальнокультурна грамотність;
    10. екологічна грамотність і здорове життя
13. На що сфокусовані нові освітні стандарти?

    • Новий державний стандарт освіти сфокусований на  компетентнісному навчанні. Це означає, що учні не просто набувають знання, а вчаться використовувати їх на практиці.
14. На який період розрахована Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»?

    • Реалізація Концепції здійснюється протягом 2017—2029 років трьома етапами.
15. Яка роль учителя в Новій українській школі?

    • Коуч - допомагае досягнути життєвої або професійної мети не оцінюючи людину.
    • Ментор - досвідчений наставник, порадник.
    • Тьютор - індивідуально працює з інтересами дитини, вивчає запити, планує діяльність, організовує рефлексію.
    • Новатор - привносить свіжі ідеї.
    • Модератор - налагоджувач взаємодії, ведучий фокус-групи, адміністратор форуму, чату соціальної мережі в інтернеті.
    • Фасилітатор - підтримує дитину, надихає, допомагає.
16. Скільки рівнів здобуття загальної освіти є в НУШ?

    • початкова освіта здобувається протягом чотирьох років;
      базова середня освіта здобувається протягом п’яти років;
      профільна середня освіта здобувається протягом трьох років
17. Чи входить ґрунтовне вивчення та спілкування іноземними мовами до основних компетентностей НУШ?

    • По закону "Спілкування іноземними мовами (компетентність). Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування."
    • Грунтовне володіння мовою передбачає вільне володіння мовою, а саме "Може висловлюватись швидко і спонтанно без помітних утруднень, пов’язаних з пошуком засобів вираження. Може ефективно і гнучко користуватись мовою у суспільному житті, навчанні та роботі." (що відповідає рівню С1-2 розробленому ALTE)
18. Які нові форми атестації педагогічних працівників передбачені в НУШ?

    • Сертифікація (але вона покищо добровільна і не обов'язкова)
19. Що має стати інструментом забезпечення успіху Нової української школи?

    • Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху нової української школи. (НУШ концептуальні засади реформування середньої школи)
20. Ким, згідно НУШ, має бути випускник школи?

    • Особистість. Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.
      Патріот. Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.
      Інноватор. Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
21. На яких засадах педагогіки працюватиме Нова українська школа?

    • педагогіка партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками.
    • особистісно-орієнтоване навчання - школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму
    • виховання на цінностях виховний процес орієнтується на морально-етичні та соціально-політичні загальнолюдські цінності.  
22. Що є ключовою компетентністю Нової української школи?

    • Ключова компетентність - спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів

    1. уміння вчитися,
    2. спілкування державною, рідною мовою
    3. спілкування  іноземними мовами
    4. математична 
    5. базові компетентності в галузі природознавства і техніки,
    6. інформаційно-комунікаційна,
    7. соціальна,
    8. громадянська,
    9. загальнокультурна,
    10. підприємницька  
    11. здоров'язбережувальна
23. Як називається Нова українська школа в контексті нового Закону України «Про освіту»?

    • НУШ - ключова реформа освіти.
    • НУШ - "школа в якій буде приємно вчитись дитині"
24. Хто формує внутрішню інклюзивну освітню політику?

    • Керівник закладу
      Основні функції учасників Команди супроводу:
      Адміністрація закладу освіти (директор або заступник директора з навчально-виховної роботи/вихователь-методист):
      • формування складу Команди супроводу;
      • призначення відповідальної особи щодо координації розроблення ІПР;
      • організація роботи Команди супроводу;
      • контроль за виконанням висновку ІРЦ;
      • залучення фахівців (в тому числі фахівців ІРЦ) для надання психолого-
      • педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП;
      • контроль за виконанням завдань учасниками Команди супроводу своїх функцій;
      • розроблення спільно з іншими учасниками Команди супроводу індивідуального навчального плану дитини з ООП;
      • залучення батьків дитини з ООП до розроблення і погодження ІПР;
      • оцінка діяльності педагогічних працівників, залучених до реалізації ІПР;
      • моніторинг виконання ІПР.
25. У яких навчальних закладах (центрах) можуть створюватися Інклюзивні класи?

    • Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (дітей з порушеннями фізичного, інтелектуального та психічного розвитку) у загальноосвітніх навчальних закладах створюються умови для:
      • забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень такого закладу дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, зокрема тих, що пересуваються на візках, та дітей з порушеннями зору;
      • забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;
      • облаштування кабінетів учителя-дефектолога, психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвиткових занять;
      • забезпечення відповідними педагогічними працівниками.
26. З якого віку дитини забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами покладається на інклюзивно-ресурсний центр?

    • До інклюзивно-ресурсних центрів можуть звернутись батьки, які відчувають занепокоєння щодо розвитку дитини віком від 2 до 18 років, незалежно від наявності в дитини інвалідності чи встановленого діагнозу.
27. У яких формах здійснюється інклюзивне навчання ?

    • повна інтеграція, діти із психологічною готовністю до спільного навчання,  відповідають віковій нормі, по 1-3 особи включаються до звичайних класів; при цьому вони мають одержувати корекційну допомогу за місцем навчання та проживання;
    • комбінована інтеграція,  діти близькі до норми  по 1-3 особи включають до звичайних класів ; у процесі навчання вони постійно одержують допомогу вчителя-дефектолога (асистента вчителя);
    • часткова інтеграція, діти з особливостями, які неспроможні разом зі здоровими однолітками оволодіти освітнім стандартом, включають до загальноосвітніх класів (груп) по 1-3 особи лише на частину дня;
    • тимчасова інтеграція, за якої дітей з особливостями психофізичного розвитку об’єднують зі здоровими однолітками 2-4 рази на місяць для проведення спільних виховних заходів.
28. За яких умов робота шкільної команди супроводу особи з особливими освітніми потребами вважається ефективною?
29. Хто зобов’язаний забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти під час ліквідації закладу освіти відповідно до Закону України «Про освіту»?

    • Засновник закладу освіти зобов’язаний:
      • забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;
      • у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти;
      • забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.
30. Що необхідно висвітлювати для забезпечення прозорості і відкритості діяльності закладу освіти відповідно до Закону України «Про освіту»?

    • Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:
      • статут закладу освіти;
      • ліцензії на провадження освітньої діяльності;
      • сертифікати про акредитацію освітніх програм, сертифікат про інституційну акредитацію закладу вищої освіти;
      • структура та органи управління закладу освіти;
      • кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
      • освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою
      • рограмою;
      • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та загальної середньої
      • світи);
      • ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
      • мова (мови) освітнього процесу;
      • наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);
      • матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);напрями наукової та/або мистецької діяльності (для закладів вищої освіти);
      • наявність гуртожитків та вільних місць у них, розмір плати за проживання;
      • результати моніторингу якості освіти;
      • річний звіт про діяльність закладу освіти;
      • правила прийому до закладу освіти;
      • умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
      • розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти;
      • перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;
      • правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
31. Хто має право на освіту в Україні?

    • Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
32. Скільки рівнів має повна загальна середня освіта відповідно до Закону України «Про освіту»?

    • Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:
      • початкова освіта тривалістю чотири роки;
      • базова середня освіта тривалістю п’ять років;
      • профільна середня освіта тривалістю три роки.
33. Що таке стандарт освіти відповідно до Закону України «Про освіту»?

    • Стандарт освіти визначає:
      • вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти відповідного рівня;
      • загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти;
      • інші складники, передбачені спеціальними законами.
34. Відповідно до Закону України «Про освіту» стандарти освіти розробляються у відповідності до...?

    • Стандарти освіти розробляються відповідно до Національної рамки кваліфікацій. (Національної рамка кваліфікацій - системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів. (1-8 або 10 в різних редакціях)
35. Що є основою для розроблення освітньої програми згідно із Законом України «Про освіту»?

    • Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (за наявності).
36. Які структурні компоненти містить освітня програма відповідно до Закону України «Про освіту»?

    • Освітня програма містить:
      • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
      • перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
      • загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.
37. Які програми можуть використовувати заклади освіти відповідно до Закону України «Про освіту» ?

    • Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
38. Ким розробляються освітні програми відповідно до Закону України «Про освіту»?

    • Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
39. Що включають в себе освітні програми для осіб з особливими освітніми потребами відповідно до Закону України «Про освіту»?

    • Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.
40. Якими документами визначаються повноваження (права і обов'язки) та відповідальність керівника закладу освіти?

    • Повноваження (права і обов’язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.
    • Установчі документи закладу освіти -  рішення засновника (засновників) про його утворення та статут, а також у випадках, визначених Законом, засновницький договір, укладений між засновниками.
41. Як мають покращувати свої знання і вміння педагоги за новим законом?

    • Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою. Результати підвищення кваліфікації у таких закладах освіти не потребують окремого визнання і підтвердження”.
    • Педпрацівники мають право підвищувати кваліфікацію в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб.  Результати підвищення кваліфікації педпрацівника у таких суб’єктів визнаються окремим рішенням педагогічної (вченої) ради.
    • Вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації обирає педпрацівник”.
    • Школа отримуватиме кошти на підвищення кваліфікації своїх педагогічних працівників. Ці кошти будуть розподілятися згідно із рішенням Педради. (Гроші ідуть за людиною)
    • вчитель має підвищувати свою кваліфікацію не менше 150 академічних годин впродовж п’яти років.
42. Що таке інформальна освіта?

    • Інформальна освіта (самоосвіта) - це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.
      Інформальна освіта може включати навчальну діяльність в родині, на робочому місці, за місцем проживання і в повсякденному житті, її спрямованість визначається самостійно, родиною або соціумом.
43. До якої інформації та документів повинен бути відкритий доступ на вебсайтах закладів освіти (у разі їх відсутності – на веб-сайтах засновників)?

    • Див.відповідь на пит. 30
44. Що вважається порушенням академічної доброчесності:?

    • Порушенням академічної доброчесності вважається:
      • академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
      • самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
      • фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
      • фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
      • списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
      • обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
      • хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
      • необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
45. Хто контролює якість освіти за новим законом?

    • Нова структура – Державна служба якості освіти. Вона буде проводити інституційний аудит один раз на 10 років
46. Яка форма освіти НЕ належить до індивідуальної форми здобуття освіти?

    • Так-звана інституційна  - це очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева.
    • В свою чергу індивідуальна - це екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж.
47. Що НЕ належить до складників системи освіти?

    • Невід’ємними складниками системи освіти є:
      • дошкільна освіта;
      • повна загальна середня освіта;
      • позашкільна освіта;
      • спеціалізована освіта;
      • професійна (професійно-технічна) освіта;
      • фахова передвища освіта;
      • вища освіта;
      • освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
48. Скільки років триває навчання на базовому рівні середньої освіти?

    • Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:
      • початкова освіта тривалістю чотири роки;
      • базова середня освіта тривалістю п’ять років;
      • профільна середня освіта тривалістю два роки.
49. Хто не входить до складу фахівців психолого-педагогічного супроводу дитини в ЗДО?

    • Склад Команди супроводу визначаеться з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП. До складу Команди супроводу дитини з ООП в ЗДО входять:
    • постійні учасники:
      • завідувач (директор) або вихователь-методист,
      • вихователь,
      • асистент виховалеля,
      • практичний психoлor,
      • соціальний педагог,
      • вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП),
      • вчитель-реабілітолог,
      • батьки дитини з ООП тощо;
    • залучені фахівці:
      • медичний працівник закладу освіти,
      • лікар,
      • асистент дитини,
      • спеціалісти системи соціального захисту населення,
      • служби у справах дітей тощо. 
    • НЕ ВХОДЯТЬ: вихователь, який не працюе в інклюзивній групі, особи, які не мають право здійснювати освітню діяльність у сфері освіти.
50. Як часто переглядають індивідуальну програму розвитку у ЗДО?

    • Команда супроводу переглядае ІПР з метою її кориryвання та визначення прогресу розвитку дитини у ЗДО - тричі на навчальний рік (у разі потреби частіше).
51. Чим визначається Державна політика у сфері дошкільної освіти?

    • Державна політика у сфері дошкільної освіти визначаеться Конституціею України та іншими нормативно-правовими актами і втілюеться центральними і місцевими ортанами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврялування. 
      Державну політику у сфері дошкільної освіти в межах компетенції визначає Верховна Рада України, формують та реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки (МОН), інші централъні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
52. Що становить систему дошкільної освіти?

    • Систему дошкільної освіти становлять:
      • Документи та стандарти:
        • базовий компонент дошкільної освіти;
        • освітні, парціальні проrрами;
        • форми здобутгя дошкільної освіти;
        • кваліфікації (професійні стандарти) педагогічних працівників;
        • нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері дошкільної освіти.
      • об'єкти та суб'єкти 
        • заклади освіти та інші суб'єкти освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти;
        • учасники освітнього процесу;
        • органи управління у сфері дошкільної освіти;
        • установи та організації, які здійснюють наукове і методичне забезпечення дошкільної освіти;
        • освіта та виховання в сім'ї.
53. На підставі яких установчих документів діє заклад дошкільної освіти?

    • Заклад дошкільної освіти діє на підставі СТАТУТУ. Установчі документи розробляються відповідно до Конституції України, Закону України "Про освіту", Закону України «Про дошкільну освіту» , Положення про заклад дошкільної освіти, що затверджуеться Кабінетом Міністрі.в України. (Стаття 13. Закону України «Про дошкільну освіту»).
      Заклад дошкільної освіти діе на підставі установчих документів, що затверджуються засновником відповідно до законодавства. Установчими документами закладу дошкільної освіти є рішення засновника про його утворення, статут закладу, а також у випадках визначених Законим «Про дошкільну освіту», засновницький договір, укладений між засновниками закладу освіти.
54. Ким здійснюється управління системою дошкільної освітою?

    • Управління системою дошкільної освіти здійснюють:
      • спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки (МОН)
      • інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкіільні навчальні заклади;
      • обласні, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади (обласні та районні депертаменти освіти)
      • органи місцевого самоврядування (місцеві ради)
55. Ким затверджується План роботи закладу дошкільної освіти?

    • План роботи на навчальний рік і літній період схвалюеться педагогічною радою закладу та затверджуеться його керівником
56. Що таке заклад позашкільної освіти?

    • Заклад позашкільної освіти - складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів;
      заклад спеціалізованої позашкільної освіти - заклад позашкільної освіти, що надає спеціалізовану освіту мистецького, спортивного, військового або наукового спрямування;
57. Що не належить до закладів позашкільної освіти?
58. Чи є інваріантний складник Базового навчального плану обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти?

    • Базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники. Інваріантний складник є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Виключення з інваріантного складника будь-якої з освітніх галузей є неприпустимим, оскільки порушує цілісність початкової освіти і наступність з базовою загальною середньою освітою.
59. Чи має право вчитель створити та використовувати авторську систему оцінювання?

    • Відповідно до законодавства за вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання, визначеною законодавством.
      У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до системи оцінювання, визначеної законодавством.
      Заклади освіти можуть використовувати інші системи оцінювання, за погодженням з місцевим органом управління освітою (ДО)
      Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (МОН).
60. За якою формою може здобуватися повна загальна середня освіта?

    • Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта може бути організована за такими формами:
      • інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
      • індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).
    • Зауважуємо, що «інклюзивна форма» здобуття освіти законодавством не передбачена. Для осіб з особливими освітніми потребами організовується інклюзивне навчання за денною або вечірньою формами здобуття освіти. Крім того, стан здоров’я може бути підставою для вибору здобувачами освіти (їх батьками) екстернату, педагогічного патронажу дистанційної форми.
61. Яка мінімальна допустима кількість учнів в класах в молодшій школі?

    • Наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти не може перевищувати 30 учнів. У закладах загальної середньої освіти, розташованих у селах і селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. У разі меншої кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною або іншими формами навчання.
62. Хто має право створювати індивідуальний навчальний план?

    • Індивідуальний навчальний план, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії, розробляють педагогічні працівники закладу освіти у взаємодії зі здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів. До розроблення індивідуального навчального плану можуть залучатися інші фахівці, які відповідно до законодавства можуть проводити (надавати) додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з особливими освітніми потребами.
      Батьки можуть брати участь у розробленні індивідуального навчального плану та погоджувати його.
      Індивідуальний навчальний план затверджує керівник закладу освіти.
63. Що належить до системи загальної середньої освіти?

    • Система загальної середньої освіти складається із
      • змісту повної загальної середньої освіти на кожному її рівні,
      • мережі закладів освіти,
      • учасників освітнього процесу,
      • кадрового, фінансового, науково-методичного, ресурсного та нормативно-правового забезпечення освітньої та управлінської діяльності у сфері загальної середньої освіти.
64. Що належить до установчих документів закладу загальної середньої освіти?

    • Установчими документами закладу загальної середньої освіти є
      • рішення засновника (засновників) про його утворення,
      • статут,
      • у випадках, визначених цим Законом, засновницький договір, укладений між засновниками.
65. 3 якою періодичністю проводиться інституційний аудит закладу загальної середньої освіти?

    • Інституційний аудит закладів освіти у плановому порядку здійснюється не частіше одного разу на 10 років відповідно до перспективних і річних планів.
66. Хто схвалює стратегію розвитку закладу загальної середньої освіти і річний план роботи?

    • Педагогічна рада є основним постійно діючим колегіальним органом управління ЗЗСО. Педагогічна рада утворюється за наявності не менше трьох педагогічних працівників. Усі педагогічні працівники зобов’язані брати участь у засіданнях педагогічної ради. Головою педагогічної ради є керівник ЗЗСО.
      Педагогічна рада:
      • схвалює стратегію розвитку ЗЗСО та річний план роботи;
      • схвалює освітню (освітні) програму (програми), зміни до неї (них) та оцінює результати її (їх) виконання;
      • схвалює правила внутрішнього розпорядку, положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти;
      • приймає рішення щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;
      • приймає рішення щодо переведення учнів на наступний рік навчання, їх відрахування, притягнення до відповідальності за невиконання обов’язків, а також щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів та інших учасників освітнього процесу;
      • розглядає питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчої ініціативи, професійної майстерності, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, формує та затверджує річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
      • приймає рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічного працівника, отриманих ним поза закладами освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність та акредитованою освітньою програмою;
      • приймає рішення щодо впровадження в освітній процес педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
      • може ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту, громадської акредитації, зовнішнього моніторингу якості освіти та/або освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти.
    • Засідання педагогічної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю голосів від її складу. Рішення педагогічної ради, прийняті в межах її повноважень, вводяться в дію наказами керівника закладу освіти та є обов’язковими до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти.
67. Хто затверджує посадові інструкції працівників закладу загальної середньої освіти?

    • Керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний:
      • ...
      • затверджувати посадові інструкції працівників закладу загальної середньої освіти (за погодженням з профспілковим комітетом)
      • ...
68. Хто визначає посадові обов'язки працівників закладу загальної середньої освіти?

    • Керівник закладу загальної середньої освіти має право:
      • ...
      • призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників закладу освіти, визначати їхні посадові обов’язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов’язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства;
      • ...
69. Хто визнає результати підвищення кваліфікації педагогічного працівника у суб’єктів освітньої діяльності, які не мають ліцензії на підвищення кваліфікації (акредитованої освітньої програми)?

    • Результати підвищення кваліфікації у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання і підтвердження. За результатами підвищення кваліфікації такі суб'єкти можуть присвоювати педагогічним працівникам повні та/або часткові професійні та/або освітні кваліфікації у встановленому законодавством порядку. Але для цього, вочевидь, результати підвищення кваліфікації мають відповідати результатам навчання, які вимагаються для присвоєння відповідних кваліфікацій, 1 мають бути засвідчені (підтверджені) в установленому законодавством порядку.
      Результати ж підвищення кваліфікації педагогічного працівника у інших суб'єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб мають визнаватися окремим рішенням педагогічної ради. Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації у таких суб’єктів встановлюється педагогічною радою. У пункті 25 Порядку визначені основні процедури такого визнання.
70. Хто обирає вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації?

    • Відповідно до частини другої статті 54 Закону  "Про освіту" педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність. Але такий обов’язок урівноважується правом педагогічних працівників, визначеним у частині першій цієї статті, на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації.
      Пошук інформації щодо підвищення кваліфікації педагогічний працівник може здійснювати у будь-який спосіб - безпосередньо на сайтах суб’єктів підвищення кваліфікації, на різноманітних інформаційних чи спеціальних ресурсах, у тематичних групах, через запит необхідної інформації безпосередньо у суб’єкта підвищення кваліфікації тощо.
71. За якої умови засідання педагогічної ради закладу загальної середньої освіти є правомочним?

    • Засідання педагогічної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю голосів від її складу. Рішення педагогічної ради, прийняті в межах її повноважень, вводяться в дію наказами керівника закладу освіти та є обов’язковими до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти.
72. Що належить до системи зовнішнього забезпечення якості освіти?

    • Система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати:
      • інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема:
        • стандартизацію;
        • ліцензування освітньої діяльності;
        • акредитацію освітніх програм;
        • інституційну акредитацію;
        • громадську акредитацію закладів освіти;
        • зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання;
        • інституційний аудит;
        • моніторинг якості освіти;
        • атестацію педагогічних працівників;
        • сертифікацію педагогічних працівників;
        • громадський нагляд;
        • інші інструменти, процедури і заходи, що визначаються спеціальними законами;
      • визначені цим Законом і спеціальними законами органи і установи, що відповідають за забезпечення якості освіти, та спеціально уповноважені державою установи, що проводять зовнішнє незалежне оцінювання;
      • незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти.
73. Якими є вимоги до осіб, які приймаються на посади педагогічних працівників?

    • На посади педагогічних працівників приймаються особи, які
      • мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію,
      • вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства),
      • моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
74. Що вимагається від особи, яка не має досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника?

    • Особи, які не мають досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника, протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру. Положення про педагогічну інтернатуру затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (МОН).
      Педагогічна інтернатура організовується відповідно до наказу керівника закладу освіти, що видається в день призначення особи на посаду педагогічного працівника.
      Педагогічна інтернатура має передбачати заходи, що забезпечать здобуття та/або вдосконалення професійних компетентностей і педагогічної майстерності протягом першого року професійної діяльності педагогічного працівника, зокрема:
      • супровід та підтримка у педагогічній діяльності з боку досвідченого педагогічного працівника (педагога-наставника);
      • різні форми професійного розвитку (відвідування навчальних занять, опрацювання відповідної літератури тощо).
75. Які заходи може передбачати педагогічна інтернатура?

    • Педагогічна інтернатура має передбачати заходи, що забезпечать здобуття та/або вдосконалення професійних компетентностей і педагогічної майстерності протягом першого року професійної діяльності педагогічного працівника, зокрема:
      • супровід та підтримка у педагогічній діяльності з боку досвідченого педагогічного працівника (педагога-наставника);
      • різні форми професійного розвитку (відвідування навчальних занять, опрацювання відповідної літератури тощо).
76. Хто приймає рішення про використання освітньої програми у закладі загальної середньої освіти?

    • Рішення про використання закладом освіти освітньої програми, розробленої на основі типової освітньої програми або іншої освітньої програми, приймається педагогічною радою закладу освіти.
      Освітня програма закладу освіти схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.
77. Яким документом визначається перелік обов'язкових і вибіркових навчальних предметів (інтегрованих курсів), кількість навчальних годин на тиждень для конкретного закладу освіти?

    • На основі визначеного в освітній програмі закладу освіти навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план (один або декілька), в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік).
78. За якими формами може здобуватися повна загальна середня освіта?

    • Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в інституційних формах (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
      або індивідуальних  формах (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві);
      • Очна (денна, вечірня) форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі.
      • Заочна форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньою програмою у проміжку між ними.
      • Дистанційна форма здобуття освіти - це індивідуалізований процес здобуття освіти, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
      • Мережева форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах.
      • 6. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.
      • Сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.
      • Педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.
      • Здобуття освіти на робочому місці - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (як правило, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу.
      • Дуальна форма здобуття освіти - це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб’єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору.
79. Для чого здійснюється державна підсумкова атестація?

    • ДПА здійснюється з метою оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів. Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.
80. 3 яких предметів обов'язково складається державна підсумкова атестація?

    • Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (МОН), крім випадків, визначених законодавством.
81. На що спрямовується виховний процес у закладі загальної середньої освіти?

    • Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України "Про освіту", та спрямовуватися на формування:
      • відповідальних та чесних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
      • поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якою ознакою;
      • патріотизму, поваги до державної мови та державних символів України, поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, нематеріальної культурної спадщини Українського народу, усвідомленого обов’язку захищати у разі потреби суверенітет і територіальну цілісність України;
      • усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення, проявів корупції та порушень академічної доброчесності;
      • громадянської культури та культури демократії;
      • культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
      • прагнення до утвердження довіри, взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
      • почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи, справедливості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;
      • культури свободи та самодисципліни, відповідальності за своє життя, сміливості та реалізації творчого потенціалу як невід’ємних складників становлення особистості.
82. Що визначає індивідуальна програма розвитку?
83. Які діти обов'язково зараховуються до комунального закладу освіти для здобуття початкової та базової середньої освіти?

    • До комунального закладу освіти для здобуття початкової та базової середньої освіти у порядку, визначеному законодавством, обов’язково зараховуються всі діти, які:
      • проживають на території обслуговування закладу освіти;
      • є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту в цьому закладі освіти;
      • є дітьми працівників цього закладу освіти.
    • Діти з особливими освітніми потребами, які проживають на території обслуговування комунального закладу освіти, мають право на першочергове зарахування до нього у порядку, визначеному законодавством, для здобуття початкової та базової середньої освіти.
    • Зарахування дітей до державних, комунальних закладів освіти для здобуття базової середньої освіти може здійснюватися на конкурсних засадах, якщо це не порушує право учнів, які здобули початкову освіту в цьому закладі освіти, на продовження навчання в ньому та за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.
84. Що забороняється здійснювати при зарахуванні дітей до закладу освіти для здобуття початкової освіти?

    • ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ зарахування дітей до закладу освіти для здобуття початкової освіти на конкурсних засадах (проведення будь-яких заходів, спрямованих на перевірку знань, умінь, навичок чи інших компетентностей дитини) , крім закладів спеціалізованої освіти і приватних закладів освіти.
85. Що вимагається від особи, яка не має досвіду педагогічної діяльності та приймається на посаду педагогічного працівника?

    • Особи, які не мають досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника, протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру. Положення про педагогічну інтернатуру затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (МОН)
      Педагогічна інтернатура організовується відповідно до наказу керівника закладу освіти, що видається в день призначення особи на посаду педагогічного працівника.
      Педагогічна інтернатура має передбачати заходи, що забезпечать здобуття та/або вдосконалення професійних компетентностей і педагогічної майстерності протягом першого року професійної діяльності педагогічного працівника, зокрема:
      • супровід та підтримка у педагогічній діяльності з боку досвідченого педагогічного працівника (педагога-наставника);
      • різні форми професійного розвитку (відвідування навчальних занять, опрацювання відповідної літератури тощо).
    • Виконання обов’язків педагога-наставника покладається на педагогічного працівника з досвідом педагогічної діяльності, як правило, не менше п’яти років за відповідною спеціальністю (такою самою або спорідненою предметною спеціальністю або спеціалізацією).
86. За чиєю ініціативою створюються органи громадського самоврядування в закладі освіти?

    • Громадське самоврядування у сфері освіти - це право учасників освітнього процесу та громадських об’єднань, інших інститутів громадянського суспільства, установчими документами яких передбачена діяльність у сфері освіти та/або соціального захисту осіб з особливими освітніми потребами, вирішувати питання у сфері освіти як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування, брати участь в управлінні закладом освіти, місцевими і державними справами у сфері освіти з питань, що належать до їх компетенції.
      Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.
87. Хто затверджує розподіл педагогічного навантаження в закладі загальної середньої освіти?

    • Розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником відповідно до вимог законодавства.
      Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу освіти обсягом менше норми, передбаченої цією статтею, встановлюється за його письмовою згодою.
88. Що належить до обов'язків батьків здобувачів освіти?

    • Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.
      Батьки здобувачів освіти зобов’язані:
      • виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
      • сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
      • поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
      • дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
      • формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
      • настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
      • формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
      • виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
      • дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності);
      • сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);
      • виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
89. Ким розглядається питання спроможності закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії учня?

    • Питання спроможності закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії та розроблення індивідуального навчального плану розглядається педагогічною радою на підставі поданої батьками дитини чи особою, яка досягла повноліття, письмової заяви (крім осіб з особливими освітніми потребами).
      Заява, зокрема, має містити обґрунтовані причини та сформульовані пропозиції щодо особливостей засвоєння освітньої програми закладу освіти (її окремих освітніх компонентів). Відмову в задоволенні реалізації індивідуальної освітньої траєкторії в закладі освіти та розробленні індивідуального навчального плану може бути оскаржено до керівника та/або засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".
90. За яких умов допускається перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року?

    • Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства про працю.
      Розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником відповідно до вимог законодавства.
91. Що включає академічна свобода педагогічного працівника?

    • Академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом;
92. Що включає в себе робочий час педагогічного працівника?

    1. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.
    2. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
    3. Конкретний перелік та обсяг видів робіт педагогічного і науково-педагогічного працівника встановлюються трудовим договором відповідно до законодавства.
    4. Норми педагогічного (навчального) навантаження педагогічних (науково-педагогічних) працівників на одну ставку встановлюються спеціальними законами.
93. Які форми здобуття освіти є індивідуальними?

    • Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.
    • Сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.
    • Педагогічний патронаж - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.
    • Здобуття освіти на робочому місці - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою (як правило, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти) відбувається на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу.
94. Яка мова є мовою освітнього процесу в закладах освіти?

    • Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.
      Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.
    • Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.
    • Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.
    • Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.
    • Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.
95. В який спосіб здійснюється визнання результатів навчання, що були здобуті учнем шляхом неформальної або інформальної освіти?

    • Учень має право на визнання закладом освіти результатів його навчання, передбачених освітньою програмою закладу освіти, що були здобуті ним шляхом неформальної та/або інформальної освіти.
      Визнання таких результатів навчання учня здійснюється шляхом їх річного оцінювання та/або державної підсумкової атестації, що проводяться на загальних засадах, визначених для очної або екстернатної форми здобуття загальної середньої освіти.
96. Який вид освіти передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов'язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям?

    • Інформальна освіта (самоосвіта) - це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.
      Результати навчання, здобуті шляхом інформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством.
97. Що передбачає професійний розвиток педагогічних працівників?

    • Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації.
    • Підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).
98. Хто організовує освітній процес на сімейній (домашній) формі здобуття освіти?

    • Особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.
      Сімейна (домашня) форма здобуття освіти - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.
99. У який спосіб здійснюється організація навчання здобувачів освіти за мережевою формою здобуття освіти?

    • Особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх.інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
      Мережева (інституційна) форма здобуття освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньою програмою відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах.
100. Хто здійснює соціально-педагогічний патронаж у системі освіти?

     • Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами.
       Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
       За своїм статусом соціальні педагоги належать до педагогічних працівників.